 Заява учасників Підготовчої Асамблеї
Європейського Соціального Форуму
Київ, 6-8 червня 2008
Внаслідок приватизації державного майна, в Україні утворився великий прошарок населення - абсолютно безправних «кріпаків», жителів відомчого житла, не захищених Конституцією.
Перед початком приватизаційної кампанії в Україні відомче житло формально знаходилося у власності державних підприємств. Однак помешкання в ньому надавалися працівникам за рішенням адміністрації підприємства та профспілкового комітету, як і звичайне державне житло, згідно черги. Часто на будівництво відомчого житла використовувалась частина заробітної плати майбутніх мешканців.
Під час приватизації, порушуючи законодавство України, будинки було включено в статутні фонди підприємств. Таким чином люди стали заручниками нових власників приватизованих підприємств. Декотрі будинки вже по декілька разів перепродувались без відома мешканців під мовчазний супровід місцевої влади.
Страшний геноцид, знущання над українським народом, про які так люблять теревенити владні достойники всіх рангів напередодні історичних дат, відбувається сьогодні, тут, і зараз, у Львові, Києві, Запоріжжі, Луганську, та багатьох інших містах України двадцять першого століття, над сотнями тисяч мешканців цих будинків – робітничих гуртожитків.
Пани, що їх привласнили намагаючись отримати від совго нового майна максимальний зиск ладні використовувати будь-які методи аби звільнити свою приватну власність від недолугих мешканців, вони:
відключають електроенергію,
припиняють водопостачання,
припиняють подачу газу і тепла,
виставляється воєнізована охорона, яка не пропускає мешканців і їх дітей в їхні помешкання;
в житлових будинках функціонують ресторани, бари і таке інше, тобто таке поняття як відпочинок їх мешканцям вже давно стало незнайомим;
приїжджають цілі «бригади молодчиків» на чолі із власниками виселяти людей з їхніх помешкань, при цьому можуть дозволити собі побити мешканців.
Люди живуть, як солдати в казармах, тобто при першій ознаці насильницького виселення згуртовуються, щоб фізично захистити один одного від фізичного виставлення на вулицю;
Найстрашніше те, що зараз наших дітей фактично викидають на смітник, тобто відмовляють в реєстрації по місцю проживання, роблячи їх безпритульними, тим самим позбавляючи їх більшості конституційних прав – права на освіту, права на реєстрацію шлюбу, права на житло. Це також позбавляє їх права на користування кредитами, міськими бібліотеками, авіатранспортом, обмежуються можливості працевлаштування, в тому числі позбавляють можливості зареєструвати новонароджених дітей та отримати на них допомогу. Власниками гуртожитків виставляються чимраз більші нічим необґрунтовані рахунки за спожиті житлово-комунальні послуги. В зв’язку з цим ми пропонуємо наступне:
Виключити без компенсації теперішнім власникам зі складу статутного фонду приватизованих за весь період з 1990 року по теперешній час підприємств будь-які обєкти, які перебували у житловому фонді. Всі угоди з куплі-продажу таких обєктів визнати недійсними. Передати відомче житло у власність територіальних громад. Надати мешканцям відомчого житла всі ті ж права, які є у мешканців комунального житла. Притягнути до кримінальної відповідпльності осіб відповідальних за факти включення житлових обєктів до статутних фондів підприємств, що приватизувалися.
|
